«Протидія та реагування на випадки насильства над дітьми в умовах дистанційного навчання в період COVID-19»
Як підлітки можуть захистити свій психічний стан під час коронавірусу (COVID-19)?[1]
6 стратегій для підлітків, які стикаються з новою (тимчасовою) нормою життя.
Манді Річ, контент-райтерка ЮНІСЕФ
Усі підлітки, які стикаються з життєвими змінами через спалах коронавірусу, які відчувають тривогу, ізольованість і розчарування, знайте: ви не самотні.
Ми поговорили з експерткою з підліткової психології, авторкою бестселерів та оглядачкою щомісячного журналуNewYorkTimes, докторкою Лізою Дамур, про те, що підлітки можуть зробити, щоб попіклуватися про себе і захистити свою психіку.
1. Визнайте, що тривожитися – абсолютно нормально
Можливо, закриття школи та тривожні заголовки новин викликають у вас тривогу, але інші люди почуваються так само. Насправді, відчувати тривогу в такій ситуації – це абсолютно природно. «Психологи давно визнали, що тривога – це нормальна та здорова функція, яка попереджає нас про загрози та допомагає нам вживати заходів для захисту себе», – говорить докторка Дамур, – «Відчуття тривоги допомагає вам прийняти рішення, які вам потрібно приймати зараз – не проводити час з іншими людьми, не зустрічатися з великими групами людей, мити руки і не торкатися обличчя». Ці відчуття допомагають убезпечити не лише вас, але й інших. Це також про те, як ми дбаємо про інших людей з нашої громади. Ми думаємо і про людей навколо нас».
Хоча тривога щодо COVID-19 цілком зрозуміла, переконайтеся, що ви отримуєте інформацію з надійних джерел (наприклад, з веб-сайтівЮНІСЕФтаВсесвітньої організації охорони здоров’я) або перевіряєте там будь-яку інформацію, яку ви можете отримати через менш надійні канали», – рекомендує докторка Дамур.
Якщо ви переживаєте, що у вас спостерігаються симптоми, важливо про це поговорити з батьками. «Майте на увазі, що захворювання, спричинені інфекцією COVID-19, як правило, протікають легко, особливо у дітей та молодих людей», – каже докторка Дамур. Також важливо пам’ятати, що багато симптомів COVID-19 можна лікувати. Вона рекомендує, щоб ви повідомили вашим батькам або дорослим, яким ви довіряєте, якщо ви почуваєтесь погано або переживаєте через вірус. Вони зможуть вам допомогти.
І пам’ятайте: «Є багато ефективних речей, які ми можемо зробити, щоб уберегти себе та інших людей і відчути, що ми краще контролюємо своє життя: часто мити руки, не чіпати обличчя та підтримувати дистанцію з іншими людьми».
2. Подумайте над тим, що може вас відволікти
«Психологи знають, що коли ми постійно перебуваємо в стресі або складних умовах, дуже корисно розділити проблему на дві складові: речі, з якими я можу щось зробити, та ті, з якими я нічого не можу робити», – говорить докторка Дамур.
Зараз дуже багато речей входять до другої категорії, і це нормально, але одна річ, яка може допомогти нам впоратися з цим – думати про інші заняття, які можуть нас відволікти. Докторка Дамур пропонує робити домашні завдання, переглядати улюблені фільми або лягати на ліжко з цікавою книжкою. Це дозволить відчути полегшення та збалансувати свій емоційний стан.
3. Знайдіть нові способи підтримувати зв’язок з друзями
Якщо ви хочете проводити час з друзями, коли ви підтримуєте дистанцію з іншими людьми, прекрасним способом зробити це є соціальні медіа. Будьте креативними: приєднуйтесь до челенджу Tik-Tok під назвою #safehands. «Я ніколи не недооцінюю креативність підлітків, – каже докторка Дамур, – Я переконана, що вони знайдуть способи зв'язатись один з одним в Інтернеті – нові способи, які вони не використовували раніше».
«Але необмежений доступ до гаджетів і соціальних медіа – це не дуже хороша ідея. Це не здорово, це проти здорового ґлузду, це може посилити вашу тривогу», – застерігає докторка Дамур, рекомендуючи підліткам спільно з батьками складати графік користування гаджетами.
4. Зосередьтеся на собі
Ви хотіли навчитися робити щось нове, почати читати нову книгу чи повчитися грати на музичному інструменті? Зараз саме час зробити це. Зосередження уваги на собі та пошук способів провести час, який у вас з’явився – це продуктивний спосіб попіклуватися про ваш психічний стан. «Я склала список усіх книг, які я хочу прочитати, і тих речей, які я мала намір зробити», – ділиться докторка Дамур.
«Якщо виникає відчуття болю, найкращий вихід – це просто прожити це».
5. Проживайте свої емоції
Неможливість зустрічатися з друзями, займатися своїми хобі чи ходити на спортивні заходи неймовірно розчаровує. «Це масштабні потрясіння. Вони справді засмучують, і підлітки також від цього страждають», – говорить докторка Дамур. Який найкращий спосіб впоратися з цим розчаруванням? Дозвольте собі відчути цю емоцію. «Якщо виникає відчуття болю, єдиний вихід – це просто прожити це. Дозвольте собі відчувати сум. Якщо ви це зможете, ви почнете почуватися краще набагато швидше».
Різні люди по-різному проживають свої емоції. «Деякі діти починають займатися творчістю, інші хочуть поговорити зі своїми друзями, спільно пережити смуток, щоб це дозволимо їм відчути зв’язок між собою в той момент, коли вони не можуть бути разом особисто. Деякі діти можуть захотіти пошукати способи доставляти продукти харчування до благодійних організацій, які розповсюджують їжу», – говорить докторка Дамур. Важливо, щоб ви робили те, що вам здається правильним.
6. Будьте добрими до себе та інших
Деякі підлітки стикаються із булінгом та знущаннями в школі через коронавірус. «Найкращий спосіб подолати будь-який вид булінгу – залучити свідків», – каже докторка Дамур, – «Не слід очікувати, що діти та підлітки, які страждають від булінгу, самі почнуть протидіяти агресорам. Скоріше, ми маємо заохочувати їх звертатися до друзів чи дорослих за допомогою та підтримкою».
Якщо ви стаєте свідком булінгу над вашим другом чи подругою, зверніться до них і спробуйте запропонувати підтримку. Якщо нічого не робити, людина буде відчувати, що всі проти неї або всім байдуже до її проблеми. Ваші слова підтримки можуть змінити ситуацію.
І пам’ятайте: зараз нам як ніколи потрібно думати про те, що ми говоримо – зокрема, чи може це зашкодити іншим.
Вправи, які допоможуть вийти зі стану стресу
Швидка допомога у стані стресу:
· не приймайте жодних поспішних рішень;
· порахуйте до 10;
· займіться своїм диханням — глибокий вдих — видих протягом 8-10 хвилин з поступовим уповільненням темпу дихання.
І. Дихальні вправи
Дихання по квадрату
Мета: швидке зняття емоційно-м’язових наслідків стресу.
Інструкція.Зробити вдих, рахуючи від 1 до 4, затримати дихання на 1-4, потім зробити видих на 1-4, знову затримати дихання на 1-4. Подихайте так не менше 3-4 циклів, при потребі до 10 циклів. Тіло поступово буде звільнятися від затисків, емоційний стан врівноважиться.
Дихальна техніка “Випусти пар”
Мета: стабілізація емоційного стану, регулювання/зниження інтенсивності емоцій негативного забарвлення
Інструкція.Уявіть, що ви — закіпаючий чайник. Зробіть глибокий вдих ротом, надуйте щоки. Продихайте короткими ривками через ніс (до 5 коротких видихів) “пар”. Повторіть вправу 3-5 разів.
ІІ. Вправи, які допоможуть відволіктися, переключитись
ü Пустіть прохолодну або теплу воду собі на руки. Бажано, щоб вода стікала по руках від ліктів донизу.
ü Умийтеся холодною або прохолодною водою.
ü Помийте руки з милом.
ü Візміться руками за крісло/стілець, на якому ви сидите, настільки міцно, наскільки зможете. Коли відчуєте болісну напругу в руках, різко послабте їх.
ü Стисніть кулаки настільки міцно, наскільки зможете. Тримайте 5-6 секунд, потім різко розіжміть і розслабте пальці. Повторіть вправу до 10 разів.
ü Втисніть п’яти в підлогу, буквально «заземливши» їх. Зверніть увагу на напруження, зосереджене у ваших п’ятах, коли ви це робите. Через 5-6 секунд розслабте ноги. Повторіть вправу до 10 разів.
ü Пострибайте вгору-вниз
ü Зверніть увагу на ваше тіло: вага вашого тіла на стільці; поворушіть великими пальцями на ногах; відчуйте стілець/крісло на якому ви сидите – де і як він тисне на ваше тіло….
ü Потягніться. Покрутіть головою. Випростуйте пальці на руках і ногах.
ü Пройдіться повільно; концентруйтеся на кожному кроці, кажучи «ліва» або «права»
ü З’їжте щось, детально описуючи самому (самій) собі смаки.
ü Торкайтеся різних предметів навколо: ручки, ключі, ваш одяг, стіни тощо. Концентруйтеся на різниці відчуттів при дотику до цих предметів.
ІІІ. Психо-м’язові вправи
«Гора з плечей»
Необхідний час: 3 с.
Інструкція.Виконується стоячи, можна на ходу. Максимально різко підняти плечі, широко розвести їх назад і опустити. Повторити не менше 6 разів. Такою повинна бути постійно ваша постава. Зменшиться напруга і підвищиться ваша впевненість у собі.
«Долоні»
Інструкція.Тріть долоні одну об іншу, поки не з'явиться тепло. Це енергія сили. Далі «вмийтеся» долонями, потеребіть пальцями мочки вух, потріть вуха. Відразу відчуєте приплив сил.
Навчання вдома: практичні поради для батьків від психолога
Як у період тривог заспокоїти своїх дітей, а також зробити так, щоб удома вони не закинули навчання і водночас не відчували себе напружено?
НЕВЕЛИЧКІ ПОРАДИ
ЗАГАЛЬНІ ТЕЗИ
1.Зараз діти, так само як і ми, перебувають у напрузі. Вони відчувають загальну тривогу від невизначеності, від напруги батьків, від зміни звичного режиму та обмежень. До цього додаються хвилювання про ЗНО – поки немає розуміння щодо цього питання, від цього напруга посилюється. Тобто,зараз діти, особливо старші, потребують батьківської підтримки, вони очікують від батьків психологічної допомоги.
2.Ідеально, якщо батьки намагаютьсябути в контакті зі станом дитини і її почуттями, чесно говорять про те, що з нами відбувається. Треба просто сказати: “Якби мені зараз було потрібно вчитися вдома, я би, мабуть, на все забив. Мені самому складно зараз зібрати себе в купу. Давай допоможемо одне одному – наприклад, разом складемо розклад на день. Я потребую твоєї допомоги”.
3.Ми маємо розуміти, щоперші два тижні – це період адаптації, коли ми тільки напрацьовуємо новий життєвий досвід. У когось – два, у когось – два з половиною. Це індивідуально. Взагалі, “по-хорошому”, на адаптацію дається до двох місяців, тобто два тижні – це фантастично швидко. Тому зараз ми маємо бути дуже терплячими і обережними до себе і своїх дітей.
4.Треба просто робити вдих та видих і нагадувати собі:“Я не вчитель”.
Основа техніки безпеки для батьків: нам потрібно пам’ятати, що ми НЕ вчителі для наших дітей, у нас немає потрібних професійних навичок, ми не вміємо пояснювати предмети і, найголовніше (власне, чому батькам не можна навчати своїх дітей) – ми дуже емоційно залучаємось. Якщо дитина щось не розуміє, ми не можемо впоратись зі своїми емоціями: нам здається, що ми дурні, наша дитина дурна і таке інше. Адитина може просто не сприймати нас у ролі вчителя – і це нормально.
ПРАКТИЧНІ ПОРАДИ
1.День не має перетворюватись на суцільне виконання домашніх завдань.Школа – це не все життя дитини, особливо зараз. Діти і без того відчувають себе незрозуміло за що покараними, і нам важливо, аби школа не асоціювалась із додатковим покаранням.
2.У дитини, яка вчиться вдома, має бути окрема територія.Навіть якщо в неї немає своєї кімнати, можна символічно позначити невелику частину мотузкою на підлозі, зробити парканчик з іграшок або коробок – що завгодно.
Ми всі зараз змушені жити і працювати разом на невеличкій території, і це час перегляду кордонів кожної людини – неважливо, великої чи маленької – і поваги до цих кордонів. Це час, коли батьки вчаться стукати, перш ніж увійти в кімнату підлітка, якщо вони не робили цього раніше. Час, коли дитина вчиться не підходити без нагальної потреби до мами, яка працює з дому.
3.Требаслідкувати, щоб дитина будь-якого віку робила перерви– і краще, якщо ми зупинимо її трохи раніше, ніж вона втомиться. Маленькі втомлюються за 10-15 хвилин, підлітки – десь за півгодини.
4.Відчиняйте вікна, провітрюйте, дбайте про свіже повітря під час навчання дитини. У мозку є структури, що відповідають за відчуття безпеки – у разі нестачі свіжого повітря ці показники зменшуються. Якщо дитина перебуває в задусі, у неї знижується активність, вона втомлюється, закатує істерики. Чим менше повітря, тим гірші результати навчання.
5.Часто, коли дитина бачить велику кількість завдань (більше 8), у неї природно починається паніка і їй легше взагалі закрити щоденник або месенджер. Наше завдання –допомогти структурувати підхід до навчання. Буквально скласти з дитиною план: ти починаєш робити оце, потім – це.
Також – розбивати велике завдання на маленькі частини. Це стосується всіх дітей. 6.Часто дитина перед вибором:з якого завдання почати – з простого чи складного?Це залежить від того, як ваша дитина “вступає в діяльність”. Щоб це зрозуміти, треба поспостерігати: як дитина прокидається?
Є діти, які швидко встають, умиваються і починають усе робити. Коли така дитина їсть, вона спочатку з’їдає всі найсмачніші шматки і залишає несмачні наостанок. У такому ж режимі вона “вмикається” в усе нове. Тобто дуже швидко “входить” в урок – але й швидко втомлюється. Вона швидко здає контрольну роботу – але не факт, що там не буде помилок. Про таких дітей кажуть, що вони все схоплюють миттєво, але не зрозуміло, наскільки довго будуть це пам’ятати.Таким дітям треба складне давати на початку. І робити зарядку після уроку.
Натомість, єдіти іншого типу– які довше розганяються. Вони “вмикаються” не так швидко – але довше йдуть. Ці діти переважно встають поволі, не з першого разу, зазвичай спочатку з’їдають несмачне, а смачні шматочки залишають наостанок.Таким дітям треба на розгін давати легкші завдання, а складні – потім. Їм навіть можна ставити під час навчання енергійну музику – якщо музика їх не відволікає. Або робити перед уроком зарядку.
7.Коли ми хочемо дитину в щось швидко залучити – наприклад, у навчання – мимаємо пам’ятати, що в неї, як у кожної людини, є інерція. Коли маленька дитина грається, а їй треба сідати за уроки – тут допоможеобумовлений час або дзвоник будильника, який кличе до навчання. Або ми говоримо:“За 10 хвилин сідаємо за уроки”. Так ми виявляємо повагу до своєї дитини як до людини. Зрозуміло, що це складно, адже багато батьків сьогодні також живуть урежимі дефіциту сил. Найлегший спосіб зекономити сили – примус. Але це програшний спосіб.
ПОЧАТКОВА ШКОЛА
У початковій школі мотивація до навчання – виключно зовнішня. Малюк вчиться заради задоволення, фану, заохочення.Треба також розуміти, що в дитини вже є невеликий, але досвід навчання. У першокласників його ще нема, але в 2-3 класах він уже напрацьовується.
1.Нам важливо,щоб, за можливості, не збивався звичний режим. Це неможливо в повній мірі, він однаково вже збився, але треба створити новий і намагатись його дотримуватись.
2.Треба, щоб для навчання було окреме місце.Ідеально, щоб був окремий простір, “кокон”, щоб дитина розуміла: вона туди заходить – і все, вона вже налаштована на навчання.
3.Важливо, щоб до навчання кликав якийсь сигнал, як дзвоник – наприклад, будильник телефона. Це має бути приємний звук, якась улюблена музика – алекраще, аби це не був мамин голос.
4.Оптимально, коли дитина займається 10, максимум 15 хвилин.Потім дзвенить дзвоник, дитина може випити води, порухатись. Ми ж пам’ятаємо, що живемо в умовах, коли в дитини знижена рухливість і нестача повітря.
5.Пам’ятаймо, щоми – не няньки і за дитину завдання не робимо. Але деяким дітям важливо, аби ми були в кімнаті, коли вони вчаться. Можна займатися своїми справами, але потрібна присутність батьків. Час від часу можна підходити до дитини, питати, як справи, підтримувати її, прикладаючи руку до місця підтримки – між лопатками на спині. Це таємне місце підвищення самооцінки, додавання сил.
6.Прекрасно, якщо батькам стане сил зробити з малюками “Гоґвортс” – тобто створити ігрове середовище. Якщо ми зможемо озброїтись чарівною паличкою, якою б торкалися лоба дитини і казали:“Ти з усім впораєшся”. Чарівний будильник у нас уже є, і не завадить знайти для дитини чарівний камінець мудрості – ну, і для себе принагідно.
7.Ми пам’ятаємо, що дитина перебуває в напрузі – отже, ми маємо більше, ніж зазвичай, звертати увагу на те, що їй вдається добре.Так званий метод “зеленої ручки”– підкреслювати не недоліки, а успіхи – особливо потрібний у режимі підвищеної напруги, коли дитина не дуже впевнена в собі.
СЕРЕДНЯ ШКОЛА
У школярів середньої школи під час підліткової кризи зазвичай страждає навчальна мотивація, тому що в мозку в цей час інші завдання. Підлітковий вік – це час, коли мозок складно сприймає нову інформацію. Тоді відбувається так званий синаптичний прунінг – відкидання невикористаних нейронних зв’язків. Щоб це відбулося, треба обмежити приймання нової інформації.
Дитина в цей момент стає дуже сонливою і починає трохи “гальмувати”. У неї потерпає довгострокова пам’ять. Вона, не те що б не хоче – а фізично не може запам’ятовувати обсяги інформації, які їй пропонують. Її мозок має інші завдання. Можна сказати, як не шкода це визнавати, що в середній школі мотивації до навчання практично немає, або вона зароджується.
Ще Лєв Толстой казав, що існує “пустеля отроцтва”. Це саме про те, що переживають підлітки. Мало того, що це криза самотності, криза особистості – зараз вони взагалі обмежені у спілкуванні. Добре, якщо в них є вдома інтернет, щоб вони могли спілкуватись хоч у соцмережах.
1.Для підлітківдобре, якщо їхній робочий день і день взагалі починається не о 8:30, а хоча б на годину пізніше. Це був би величезний внесок у їхнє здоров’я. Адже їхні потреби у сні більші, ніж зазвичай.
2.Підлітки чинять опір материнській фігурі, вчителькам дуже складно працювати з підлітками. Якщо мама ще й починає керувати його навчанням – це вдвічі гірше. Тому було б чудоворазом із підлітком обрати та встановити певний звуковий сигнал, який кличе його робити уроки. Так можна організувати весь денний розклад. Чим менше материнського голосу, який наказує, що робити, – тим краще. Усе, що стосується наказів, краще перенести в повідомлення у месенджер чи якісь звукові сигнали.
3.Підлітку важливо, аби ми бачили в ньому авторитетну фігуру. Тож якщо ми зараз перекладемо частину родинної відповідальності на нього, якщо він готовий її взяти, – це буде внесок і в наші стосунки, і у відчуття сили самим підлітком.
Ми можемо поставити пряме запитання:“Чим я можу бути для тебе корисним, що я можу зробити для тебе зараз?”. Наступний крок:“Я не хочу, аби твій день перетворювався на суцільне навчання, давай подумаємо, що там буде ще”.Щодо навчання можна сказати:“Давай сплануємо, скільки часу потрібно на кожен предмет, і скажи мені сам – тебе контролювати чи не треба?”.
4.Требазапитати підлітка, як краще облаштувати його місце. І тут, оскільки ми маємо справу зі спротивом, можливо, підліток вирішить робити уроки на підлозі, лежачи. Треба поставитись до цього з розумінням – це також буде внесок у стосунки і в повагу до особистого простору підлітка.
5.Якщо підліток відчуває, що його контролюють – він буде бунтувати. Але йому також важливо бачити, що якщо він щось зробив – це він, умовно кажучи, зробив не даремно. Требаговорити, як ви цінуєте те, що він робить.
6.Підліток може спитати:“Чому я маю це все робити, якщо ти взагалі нічого не робиш?”.Ми можемо вимагати чогось від дитини тільки тоді, коли їй є, що від нас дзеркалити. Я можу очікувати, що мої діти займаються зарядкою, якщо я сама займаюсь. Вони мають бачити, що ми вчимось або працюємо з дому.
СТАРША ШКОЛА
Учні старшої школи вже націлені на результат. Якщо дитина нормально розвивається і дорослішає, у неї вже формується внутрішня мотивація до навчання. Така дитина буде сама шукати, де ще знайти інформацію, що їй потрібна.Тут ми можемо допомогти, розповідаючи їй про онлайн-курси, які ми самі бачили, різні джерела інформації з питань, що цікавлять дитину.
1.Дитина старшої школи вже може бачити власну користь. У нормі, до 14-15 років уже має визріти власна мотивація до навчання. Отже, цей вік має бути часом, коли ми вже не дуже контролюємо процес,дитина “вчиться сама”.
Якщо ми її усе ще контролюємо, – можливо, коли ми вийдемо з карантину, буде потрібна допомога тьютора, психолога, нейропсихолога, щоб подивитись, яка зі структур психіки дитини потребує корекції. Тому що у старшого школяра – дитини 16-17 років – уже має сформуватися внутрішній контроль і є безпосередня навчальна мотивація. Він сам розуміє, заради чого все це робить.
2.Якщо ми бачимо, що наша дитина – вмотивована і відповідальна, нам требаслідкувати, щоб вона відпочивала і перемикалась на різні види діяльності. У таких дітей може бути більша, ніж зазвичай, потреба в комп’ютерних іграх, де скидається напруга. Ідеально, якщо є правило: наприклад, дитина 40 хвилин грає на комп’ютері, а потім робить 20 присідань або іншу фізичну вправу. Треба, щоб ми вмикали тіло, тому що йому зараз не вистачає уваги.
Зараз непростий час і випробування для всіх – тож зичу сил батькам, дітям і вчителям.
Як підготуватись до школи: шпаргалка для батьків
- Оберіть лікаря для дитини і пройдіть профілактичний огляд Якщо ви ще не обрали свого лікаря і не підписали декларацію з педіатром чи сімейним лікарем для дитини, то саме час це зробити! До свого лікаря ви завжди зможете звернутись як для діагностики і лікування, так і для профілактичних оглядів.
- Важливо перед школою пройти медогляд, щоби пересвідчитись, що зі здоров’ям дитини усе гаразд, отримати довідку для школи і корисні поради від вашого лікаря про профілактику хвороб у школі.
- Лікар вашої дитини за необхідності направить на вакцинацію,базові аналізи чи до вузьких спеціалістів (це не обов’язково, якщо немає медичних показань), і видасть необхідну для школи довідку. В довідці про результати обов’язкового медичного профілактичного огляду лікар зазначить групу для занять фізичною культурою. А у разі, якщо дитина має певне захворювання, то за рішенням одного з батьків, в цій довідці може бути зроблено відповідний запис.
Усі послуги у вашого педіатра чи сімейного лікаря – безоплатні для вас, їх оплачує Нацслужба здоров’я.
- Перевірте, чи є у дитини усі необхідні щеплення Календарем профілактичних щеплень визначає найоптимальніший час уведення вакцин для найефективнішого захисту дітей від інфекційних хвороб, тому надзвичайно важливо, щоб дитина отримувала свої щеплення вчасно. Перед початком навчального року надолужте усі пропущені щеплення.
Усі вакцини, що входять до Національного календаря щеплень, Україна закуповує за кошти державного бюджету, тобто для дітей вони є безоплатними. Це вакцини від 10 інфекційних хвороб: гепатиту В, туберкульозу, кору, паротиту, краснухи, дифтерії, правця, кашлюку, поліомієліту і хіб-інфекції. Усі вакцини необхідні для імунізації згідно з Календарем щеплень в країні є.
- Придбайте необхідні для школи речі А ви знали, що існують чіткі вимоги до шкільного одягу та приладдя?Наприклад, безпечний і якісний шкільний портфель має важити не більше 1 кг, мати ортопедичну спинку і світловідбивні елементи.
Загальна вага підручників із розрахунку на один навчальний день у комплекті з приладдям, не враховуючи вагу ранця, не має перевищувати:
I–II клас — 1,5–2,0 кг;
III–IV клас — 2,0–2,3 кг;
V–VI клас — 2,3–3,0 кг;
VII–VIII клас — 3,0–3,5 кг;
IХ–ХII клас — 3,5–4,5 кг.
- Подбайте про робоче місце дитини Щоби зберегти здоров’я дитини, дуже важливо, щоб вона вчилася у сприятливих умовах. Тут мають значення багато умов – від висоти парти і розміру шрифту у підручнику до освітлення.
- Привчіть дитину дотримуватись гігієни Мити руки перед їжею і після туалету – найпростіше правило, яке захистить вашу дитину від десятка хвороб.
- Налаштуйтесь психологічно Психологічний комфорт дуже важливий як для дітей, так і для батьків. У наступних публікаціях ми детально розкажемо, як зустріти 1 вересня без стресу і паніки, про що обов’язково треба говорити з дітьми перед школою і як зберегти психологічний баланс батькам. Крім того, ми будемо писати про булінг – як визначити, чи не цькують вашу дитину у школі і чи вона не цькує інших.
Зберігайте спокій і готуйтесь до школи!
Поради школярам
І.Чотири умови успішного навчання
1.Твій перший помічник – режим дня.
2.Твій найлютіший ворог – лінощі, не піддавайся їм.
3.Дорожи кожною хвилиною уроку, не гай часу даремно.
4. Намагайся знати більше, ніж від тебе вимагають.
ІІ.Три трудових звичаї
1. Намагайся якомога більше робити для себе сам.
2. Роби всяку справу старанно, але не на показ.
3. Не відкладай на завтра те, що можна зробити сьогодні.
ІІІ.Чотири дороги до сильної волі
1. Почату справу доводь до кінця, якою б важкою вона не була.
2. З двох справ починай більш важку.
3. Признатись у вчинку – мужність, приховати його – боягузство.
4. Умій відучуватись від поганих звичок.
ІV. Чотири обов’язки товаришування
1. Ділись з товаришами і знаннями. Навчись сам – навчи інших.
2. Сміливо допомагай товаришам виправляти їх помилки і недоліки – це краще, ніж приховувати їх.
3. Не зазнавайся, на критику не ображайся, а прислухайся до неї.
4. Будь чесним у грі і змаганні. Памятай! Перемагає дружба і наполегливість.
V. Чотири закони честі
1. Став громадські інтереси вище особистих.
2. Захищай слабого.
3. Не спіши давати слово, але коли дав, дорожи ним.
4. Завжди і всюди дорожи честю класу, школи.
VІ. Три звички акуратності
1. На всі заняття зявляйся вчасно, не запізнюючись.
2. Бережно стався до загальних і своїх речей. Коли щось поламав – полагодь.
3. Кожну річ клади на своє місце.
VІІ. Три звички ввічливості
1. Поважай старших, давай їм дорогу і місце, помагай, не чекаючи на прохання.
2. Говори культурно. Не забувай слів: ,,дякую”, ,,будь ласка”, ,,прошу вас”, ,,дозвольте”, ,,вибачте”.
3. В роботі і грі будь стриманим і культурним.
VІІІ. Чотири ,,ніколи”1. Ніколи не говори поганих слів, не лайся.
2. Ніколи не кури
3. Ніколи не говори не правди.
4. Ніколи не занепадай духом при невдачі, шукай вихід і шлях до перемоги.
"Секрети успішного навчання"
Вчися, навчаючи:
Саме цей секрет нам хотілося б тобі розкрити першим, тому що надалі він може допомогти тобі освоїти інші.
Отже, повторимо: щоб щось добре засвоїти самому, можна (і потрібно!) Навчити цьому іншого!
Якщо ти вирішив скористатися нашими пам'ятками і освоїти секрети успішного навчання, вибери людини (свого друга, подругу чи просто однокласника, брата чи сестру), якому ти будеш допомагати у навчанні. Звичайно, ця людина повинна погодитися прийняти твою допомогу (ти повинен переконатися в тому, що йому дійсно це потрібно)!
Передавати секрети успіху в навчанні можна і дорослому: мамі, татові, бабусі, дідусеві ...
Тільки не перевантажував інформацією свого слухача, пропонуй її "маленькими порціями"!
Секрети успіху на уроці
Успіх на уроці забезпечує не тільки якісна самостійна підготовка до нього, але й ефективна робота під час уроку. Аналіз відповідей твоїх однокласників допоможе не тільки краще засвоїти матеріал, але й удосконалити твої власні відповіді за формою та змістом.
Запам’ятай, важливе:
Підготувати все необхідне для уроку до дзвінка.
Не відволікатися, зосередитися на завданні.
Не вигукувати з місця, піднімати руку.
Не жувати на уроці.
Не базікати з сусідом по парті.
Не списувати.
Готувати свою відповідь.
Дотримуватися правил етикету.
Сидіти рівно.
Вимикати мобільні телефони.
"Переробляти" інформацію.
Готуючись до відповіді на уроці:
1. Згадай зміст матеріалу.
2. Подумай або запиши план відповіді.
3. Виділи найголовніше в темі, при відповіді сконцентруйте на цьому увагу.
4. Кожне положення обов'язково доводь, приводь приклади, але коротко і ясно.
5. Обов'язково роби узагальнення і висновки зі сказаного.
6. При необхідності користуйся таблицями, схемами, посібниками, моделями.
7. Якщо твоя відповідь потребує доведення експериментом, підготуй заздалегідь все необхідне.
Секрети планування:
Слово "планування", швидше за все, не асоціюється у тебе з яких-небудь цікавим і захоплюючим заняттям. Але саме планування може стати твоїм вірним другом і помічником у навчанні, своєрідним "ангелом-охоронцем" від стресів і неприємних несподіванок. Існує думка, що ми втомлюємося від незроблених справ і особливо від того безладу в голові, який виникає, коли невирішені проблеми накопичуються і нашаровуються одна на іншу. Крім того, планування допомагає людині затрачати менше часу на одноманітну і нудну роботу.
Уміння планувати забезпечить не тільки успіх в навчанні, а й майбутні високі професійні досягнення. З чого починається планування? У першу чергу, необхідно вміти виділяти головне, тобто тобі належить навчитися вибудовувати проблеми і справи за ступенем важливості. Потім визнач цілі і склади план дій, необхідних для її досягнення. Важливо також навчитися відстежувати виконання плану і оцінити отриманий результат!
Коментарi