Рій "Нащадки Калниша"

«Джура» стартує!

В середині травня 2024 року планується проведення І (територіального) етапу гри «Джура». Рій «Нащадки Калниша» активно готується до змагань: проходять заняття із домедичної допомоги («Рятівник»), упорядковують вміння з війського впоряду («Впоряд»), поглиблюють знання з історії («Відун»), відточують навички стрільби та ін.

Бажаємо нашим юним джурам перемоги в територіальному етапі для подальшої боротьби в ІІ (обдасному) етапі гри.

День вдячності волонтерам

В День вдячності волонтерам рій «Нащадки Калниша» Миколаївського ЗЗСО І-ІІІ ст. долучився до виготовлення окопних свічок. Ройовий Альбіна Гвоздецька зазначила: «Окопна свічка допоможе українському воїну освітити бліндаж або укриття, підсушити одяг, зігрітися чи приготувати їжу. Окопна свічка може врятувати життя людей у підвалах, які залишилися без електро- та газопостачання. Такі свічки важко загасити вітром, вони не бояться вологи, і їх можна запалювати не один раз. З їхньою допомогою можна розпалити багаття. Одна така свічка в бляшанці може горіти близько від 3-6 годин.»

Окрім того джури із задоволення поділилися своїми ідеями і пропозиціями щодо сувенірних подарунків для наших захисників.

Виховна година

20 квітня 2023 року роковини смерті командира самохідної артилерійської батареї Олександра Кононенка, нашого земляка, уродженця села Калинівка, випускника нашої школи. Тож, щоб вшанувати пам’ять загиблого Героя, вихованці рою «Нащадки Калниша» разом з їх виховником Тетяною Коваленко провели виховну годину, згадали його добрим словом школярі-односельці та вшанували пам'ять Героя хвилиною мовчання.

Випускник Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного 2017 року майор Олександр Кононенко народився у селі Калинівка, що на Сумщині. Як і всі хлопчаки, мріяв стати військовим. Тож після закінчення школи, при першій слушній нагоді, звернувся у військкомат і сказав, що хоче служити у війську.

Юнакові запропонували службу за контрактом на посаді старшого механіка радіорелейної станції зв’язку у військовій частині неподалік від столиці. Та вже через три місяці Олександр вирішує стати професійним військовим і поступає у Львівський видовий виш. Фах артилериста обрав не випадково. Він якось наголосив: «Міццю війська і справжнім богом війни завжди була саме артилерія. Вона і нині готова прийти на допомогу піхоті. І приходить, вчасно рятуючи, прикриваючи вогнем та знищуючи ворога!».

Після випуску Кононенка скерували у 17-ту окрему Криворізьку танкову бригаду імені Костянтина Пестушка, а відтак, разом з підрозділом – у зону проведення Антитерористичної операції на Донбасі. Воював молодий лейтенант мужньо, а завдяки міцним знанням та навичкам чи не одразу здобув авторитет серед підлеглих та офіцерів. Здібного лейтенанта невдовзі призначили командиром самохідної артилерійської батареї.

Після повномасштабного вторгнення російських окупантів, Кононенко воював у найгарячіших точках. 13 квітня, під час обстрілу ворогом командно-спостережного пункту поблизу Новотошківки, що на Луганщині, він зазнав важких поранень. Тиждень військові лікарі боролись за його життя! Та 19 квітня 2022 року серце Героя зупинилось…

У нього залишилась дружина та маленький син. Поховали майора Олександра Кононенка у рідному селі.

Вшанування пам'яті загиблого Героя

20 квітня 2023 року роковини смерті командира самохідної артилерійської батареї Олександра Кононенка, нашого земляка, уродженця села Калинівка, випускника нашої школи. Тож, щоб вшанувати пам’ять загиблого Героя, вихованці рою «Нащадки Калниша» разом з їх виховником Тетяною Коваленко провели виховну годину, згадали його добрим словом школярі-односельці та вшанували пам'ять Героя хвилиною мовчання.

Випускник Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного 2017 року майор Олександр Кононенко народився у селі Калинівка, що на Сумщині. Як і всі хлопчаки, мріяв стати військовим. Тож після закінчення школи, при першій слушній нагоді, звернувся у військкомат і сказав, що хоче служити у війську.

Юнакові запропонували службу за контрактом на посаді старшого механіка радіорелейної станції зв’язку у військовій частині неподалік від столиці. Та вже через три місяці Олександр вирішує стати професійним військовим і поступає у Львівський видовий виш. Фах артилериста обрав не випадково. Він якось наголосив: «Міццю війська і справжнім богом війни завжди була саме артилерія. Вона і нині готова прийти на допомогу піхоті. І приходить, вчасно рятуючи, прикриваючи вогнем та знищуючи ворога!».

Після випуску Кононенка скерували у 17-ту окрему Криворізьку танкову бригаду імені Костянтина Пестушка, а відтак, разом з підрозділом – у зону проведення Антитерористичної операції на Донбасі. Воював молодий лейтенант мужньо, а завдяки міцним знанням та навичкам чи не одразу здобув авторитет серед підлеглих та офіцерів. Здібного лейтенанта невдовзі призначили командиром самохідної артилерійської батареї.

Після повномасштабного вторгнення російських окупантів, Кононенко воював у найгарячіших точках. 13 квітня, під час обстрілу ворогом командно-спостережного пункту поблизу Новотошківки, що на Луганщині, він зазнав важких поранень. Тиждень військові лікарі боролись за його життя! Та 19 квітня 2022 року серце Героя зупинилось…

У нього залишилась дружина та маленький син. Поховали майора Олександра Кононенка у рідному селі.

Кольоровий тиждень

Розпочали кольоровий тиждень вдячності ЗСУ.

День перший: кольори пам'яті ( зелений, сірий).

"Пам'ятай полеглих воїнів"

Продовжуємо кольоровий тиждень.

День другий: колір чорний. "Ми пам'ятаємо"

Пограли в гру "Колесо", провели годину спілкування з представником територіальної оборони і разом сходили до могили Героя Максима Кота, котрий віддав життя за цілісність нашої країни та на честь вшанування пам'яті всіх загиблих Героїв здійснили велопробіг.

Кольоровий тиждень.

День третій "Низький уклін матері за сина". Колір - синій.

Продовжуємо кольоровий тиждень.

День четвертий: "Діти - майбутнє України". Колір - жовтий.

Закінчили кольоровий тиждень. День п”ятий – «Хай буде мир на всій землі». Колір – білий!

ГРА «ДЖУРА» ВИХОВУЄ ПАТРІОТІВ

Всеукраїнська дитячо-юнацька військово-патріотична гра «Сокіл» («Джура»), створена у 2003 році з ініціативи Українського козацтва і є на сьогодні єдиною системною формою виховної роботи з військово-патріотичного та морально-етичного виховання учнівської молоді, важливим засобом громадянської освіти, формування національно-патріотичної свідомості.

1-3 червня у м. Суми пройшов обласний етап гри «Джура», учасниками якої стали близько 150 джур старшої (15-17 років) та середньої (11-14 років) вікових груп.

До участі в обласному етапі гри долучилося 16 роїв-переможців І етапів Всеукраїнської дитячо-юнацької військово-патріотичної гри «Сокіл» («Джура») Андріяшівської, Миколаївської, Боромлянської, Попівської сільських рад, Краснопільської селищної ради, Кролевецької, Конотопської, Роменської, Лебединської, Путивльської, Буринської, Тростянецької, Сумських міських рад.

Організація та проведення обласних етапів гри «Джура» реалізується комунальним закладом Сумської обласної ради – обласним центром позашкільної освіти та роботи з талановитою молоддю у тісній співпраці з управлінням молоді та спорту Сумської обласної державної адміністрації, Сумським обласним територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, Сумським обласним центром відпочинку, оздоровлення, туризму та військово-патріотичного виховання, Національною гвардією України, Патрульною поліцією Сумської області, добровольчими формування Сумської міської територіальної громади, військовими підрозділами територіальної оборони та інститутами громадянського суспільства національно-патріотичного спрямування.

Три дні таборування були насичені заліковими конкурсами та змаганнями з впоряду (стройова підготовка), домедичної, фізичної та тактичної підготовки, метання гранати, перетягування линви, орієнтування на місцевості, історії українських збройних формувань.

Крім змагальної частини програми були передбачені й відпочинкові заходи: ранкові руханки, майстер-класи «Протимінна безпека», «Безпілотні літальні апарати», «Комунікаційні здібності», антифейкова інтелектуальна гра «Врятувати єнота з пропагандистського полону», військово-тактична гра «Лазертаг», настільні ігри, перегляд фільму історичної тематики, пісенна вечірня ватра та цікаві зустрічі з нашими захисниками.

За результатами залікових змагань і конкурсів найбільшу суму балів серед роїв старшої вікової групи набрав рій «Січові орли» Стецьківського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Сумської міської ради Сумського району (керівник Бібік Людмила Іванівна), який посів І місце, ІІ місце здобувачів рій «Патріоти» Кролевецького ліцею № 2 імені М. О. Лукаша Кролевецької міської ради Конотопського району (керівник Задорожний Євген Олександрович), ІІІ місце – «Воїни світла» Великобубнівського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Роменської міської ради Роменського району (керівник Коляда Ольга Іванівна).

Серед роїв середньої вікової групи І місце посів рій «Стара фортеця» Комунального закладу позашкільної освіти Тростянецької міської ради «Палац дітей та юнацтва» Охтирського району (керівник Омельчук Емма Анатоліївна), ІІ місце здобув рій «Нащадки Калниша» Миколаївського закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів Роменської міської ради Роменського району (керівник Коваленко Тетяна Григорівна), ІІІ місце – рій «Соколи» Буринського міського ліцею №1 імені В. М. Кравченка Буринської міської ради Конотопського району (керівник Чубенко Андрій Володимирович).

Гра «Джура» дала можливість дітям продемонструвати свою звитягу, мужність, спритність, винахідливість, ерудицію, фізичний гарт та військову вправність у різних видах змагань на звання кращих нащадків козацького роду.

Тож, вітаємо переможців гри з гідними результати, бажаємо успіхів і нових перемог!

Екскурсія батьківщиною останнього кошового отамана Запорізької Січі Петра Калнишевського

Історія кожного народу має свої символи й атрибути. Народними символами України є славні сторінки козаччини.

Сьогодні ми на одну мить, перенесемося в далеке минуле нашої України і помандруємо козацькими стежками. В день Покрови відвідали с. Пустовійтівку – Батьківщину останнього кошового отамана Запорізької Січі Петра Калнишевського. В цьому селі за рахунок Петра Івановича було збудовано церкву, яка є справжньою окрасою села і зараз. Поблизу церки – козацький млин, який зберіг в собі запах давно змеленого борошна, скрип старих жорн та легеньке похитування крил млина вітром. Старий козацький віз із дерев’яними колесами стоїть під розкішними кущами калини, наче дійсно чекає, що молодь збиратиметься на вечорниці.

Наша пам'ять про славне минуле українського війська повинна завжди підкріплюватися добрими та корисними справами. Ми, як і козаки, маємо залишити в житті по собі добрий слід. Тож, друзі будемо боротися за відродження рідної мови, країнинаціональної культури, проникати в таємниці історії. Любімо Україну!Шануймо її, народ себе. Хай кожен із вас добрими ділами стверджує, що козацькому роду нема переводу.